Розвиток дитини в Бучі, Ірпені: Розумовий, Емоційний, Фізичний

Або чому (і яким чином) потрібно дитину любити, приймати та розуміти:

• Ні, не зовсім так, як казав «досвід минулих поколінь» і навіть іноді ваші мама та тато.
• Часто чим більше, тим краще, як підказує ваша інтуїція.
• З радістю та за деякими правилами, як пишуть мудрі психологи та педагоги.

Загалом, для розумового, емоційного розвитку дитини необхідно щось середнє між вищезазначеними трьома.

Табуретка на 3-х ніжках як педагогічна модель

Як колись були три кити світобудови, три античні грації, три буддійські коштовності, індуїстські божества, кратні трьом та ін. Три – число сакральне? Метафори – гарні, легкі для думок, але ні. Дитина та процес пізнання їм світу, його шлях набуття «Я» як людини мислячої – тема для епосів, поем, у т.ч. педагогічних, але все цікавіше та складніше.

Дитина в «старовинні епохи» від античності до Нового Часу представлялася «не такою, неправильною, недоробленою дорослою»: то в Середньовіччі вселяв забобонний жах (дитя хворіє і помирає до року/двох через те, що погано молимося), то бажання виправити його «неправильна –поведедінка» в Вікторианську епоху – як говорили британці – дитину має бути видно, але не чути. І до нашого часу доноситься ця сумна луна: «Спочатку ми вчимо дітей тихо сидіти, мовчати і слухатися старших, а потім ходити, говорити та бути самостійними». Чи не виходить? Що цікаво, Homo sapiens як вигляд, не те, що не вимер, а непогано еволюціонував. А тут і криється логічна пастка – якщо щось трапляється після, то не обов’язково внаслідок. Якщо щось призвело до виживання та успішного просування дитини сходами життєвого прогресу, то не завжди це «внаслідок». Іноді «всупереч». А часто й рандомно так вийшло.

А чи можна якось звести до системи, призвести до послідовних кроків, тобто. алгоритмізувати? Так. Не дарма педагогічна думка століттями билася над питаннями покращення дитинства, як і навіщо воно, і як збільшити якість оного. Психологи та педагоги виробили ефективну модель комплексного розвитку дитини, яка заснована на базових засадах розвитку:

• Інтелектуального, розумового розвитку (когнітивного) дитини.
• Емоційна сфера.
• Фізичної гармонії з переліченими вище.

У дитячому психологічному центрі “I SEE YOU” у Бучі (також Ірпені), під чуйним керівництвом фахівців, дитина отримає всю необхідну допомогу для більш ефективного розумового, емоційного та фізичного розвитку.

Пізнання та інтелект, розумовий розвиток дитини

Саме акцентуйована здатність уважно пізнавати, досліджувати та усвідомлювати навколишній світ перетворила нас із дрібних гризунів Палеоцену на владик нинішнього всесвіту. Інтелект і здатність до активного пізнання, через досвід помилок (ну, хто окрім людини міг би вигадати Попперовський критерій істинності наукового пізнання через спростування) та різноманітних навколонаукових фейків та «теорій змови» зрештою привели нас до певної гармонії. У сенсі дитина розвиває свій інтелектуальний потенціал через найрізноманітніші варіанти і методи пізнання. Так, Тік Ток та інші соцмережі теж входять.

Начебто не біном Ньютона, а щоб дійти до цієї нескладної максими знадобилися століття. Але добре, що нарешті ми дійшли до думки, що кожна дитина розвивається у своєму, індивідуальному, комфортному йому темпі. І ні, не варто «тягнути паросток за верхівку, щоб він ріс швидше». Це так не працює. Точніше, працює не так. Складнішим і неочевиднішим відбувається розумовий розвиток дитини. Один із правильних, практичних та доцільних шляхів – делегувати проблему вмілим фахівцям, наприклад, педагогам, фізичним терапевтам та психологам центру «I SEE YOU». Уроки, майстер-класи, консультації, тренінги, поетапні стратегії та ігри… Все для розумового, емоційного розвитку дитини (і звичайно ж фізичного).

І це ще мала частина методик, якими кваліфіковані фахівці зможуть «розтормошити» пізнавальні здібності саме вашої дитини. Великий піаніст Ріхтер (до речі, уродженець Житомира) колись сказав, що немає поганих роялів, є невмілі піаністи. На що його вчитель не менш великий Нейгауз заперечив, що немає поганих учнів, можливо, вчителям варто вчити якось інакше.

І тут у всіх, зрозуміло, постає питання: «А як? Та як саме? Та дайте ж правильний 100% рецепт перетворення не такого учня на такого». Спойлер: універсального рецепту не існує (ну, далі теж вже можна не читати, хоча там є дещо цікаве про IQ і те, що з ним не так).

Про інтелект та розумовий розвиток дитини

Інтелект нащадків більшою мірою залежить не від генетичних якостей його батьків чи інших предків. Чарівний золотий ключик зветься “правильне гармонійне виховання”. Правильне – це з урахуванням індивідуальних уподобань, особливостей та особистісних уподобань дитини.

Дослідження, де порівнювали дослідні та контрольні групи дітей у віці 8-13 років (критерії ділилися за інтелектуальними показниками та критеріями шкільної успішності дітей з сімей різних економічних та соціальних статусів,  показали, що з якого б сумного соціального стану сім’ї не було взято дитину, за пару років у добрій школі з уважним відношенням, антибуллінговою програмою та максимально щадною ранньою діагностикою РАС, СДУГ (РДУГ), інклюзивними педагогічними програмами для дітей з синдромами Дауна, Марфана и пр., з інвалідністю та різними особливостями здоров’я і т.д. – Він. Досягає. Средніх/успішних показників. Або навіть перевершує їх у несподіваній мірі. Це справедливо й у розвитку дітей дошкільного віку. Розвиток розумових та пізнавальних здібностейстей будь-якої дитини, навіть з індивідуальними потребами не обмежено. Наприклад Пабло Пінеда в Іспанії перша в Європі людина з синдромом Дауна, яка отримала вищу освіту або Мар Гальсеран – перша жінка з синдромом Дауна в регіональному парламенті Іспанії і т.д.

Допоможемо у розвитку вашої дитини.
Запис та консультація за телефоном:  +38 (067) 870 00 23

Рівень IQ = рівень інтелекту?

Цікаво, людство стільки разів неодноразово тупцювало по одним і тим же граблям, і живе ще. А ви кажете… На одних із цих граблів досі бовтається потертий ярлик з написом IQ. Про що він каже? Тільки про те, що хтось зміг відповісти на ретельно відібрані запитання відповідного тесту. Це зовсім не показник розумового чи емоційного розвитку дитини. У середньоєвропейському чи північноамериканському контексті. Це тест, який показує, наскільки спритно людина вміє відповісти на схематичні та абстрактні питання, причому, з року в рік питання змінюються, на різних ресурсах в інтернеті теж, загалом, це скоріше інтелектуальна забава, ніж чіткий рандомізований показник. Погратись – так, будь ласка! Робити далекосяжні висновки, не варто…

Чи взаємозв’язані чи числа IQ і розум, тобто. рівень інтелекту? Як у старому мемі: Так. Та не так. Не ті. І не так. Тест IQ чудовий тест. Для того, щоб визначити, наскільки добре людина може пройти тест IQ. Розрахований на середню людину з благополучного середовища.

Поради?

Так!

Грати. Зрозуміло, у все, що грає. Як писав “наше педагогічне все” проф. Виготський: ігрова діяльність – основна для дитини». Грайте з дітьми, нехай вони грають самі, з котами, з уявними друзями. Це не просто нормально. Це добре. Та ігри із залученням IT-технологій – норм, сімейний похід у науковий хаб (типу «Ландау-центр») – круто, інтерактивна виставка у планетарії – теж цікаво та пізнавально. Будь-яка спільна активність із дітьми – безцінний внесок у їхні інтелектуальні та когнітивні здібності. Хтось може сказати: «моя дитина має особливі потреби, від невербальної, у неї підвищена емоційна чутливість та ін.» Чим більше навіть найбільш сенсорно і рухово неактивна дитина залучатиметься навіть до зовні пасивних взаємодій (прогулянка, розгляд, розмови), тим більше її нейронні зв’язки активізуватимуться зовнішніми сигналами, і працюватимуть на стимуляцію інтелекту. А IQ – лише цифри.

Емоційний розвиток дитини

Емоційний розвиток – здорове вираження емоцій, задоволення емоційних потреб, почуття та розпізнавання емоцій та розвиток емоційного інтелекту. Емоційний інтелект – це здатність розпізнавати свої емоції та керувати ними, розпізнавати емоції оточуючих, адаптуватись. Загалом вважається, що він складається із трьох основних навичок:

• Здатність усвідомлювати та розпізнавати емоції – тобто. ідентифікувати власні та емоції інших людей;
• Вміння пов’язувати свої емоції зі своїми реакціями та поведінкою – «читати» реакції та поведінку інших, усвідомлювати, які емоції можуть їх викликати;
• Вміння керувати емоціями – контролювати та спрямовувати свої реакції так, щоб вони допомагали у обмірковуванні та вирішенні проблем, а не заважали; регулювати власні емоції; вміти зрозуміти іншу людину.

За статистикою у дітей з РАС не просто з формуванням та проявом емоційного інтелекту (стереотипне твердження, що такі діти не емоційні та не емпатичні, давно спростовано, а доведено, що їхні емоції формуються та презентуються зовні за нестереотипними алгоритмами). Головне, розвивати його з урахуванням індивідуальних особливостей та у своєму темпі, адаптуючись під особливі потреби дитини.

Тест емоційного розвитку дитини, а саме інтелекту EQ (методика Н. Холла) показує здатність застосування емоції в житті з урахуванням різних аспектів: самовідчуття, ставлення до себе та інших, здатність до спілкування та ін. EQ піддається значному збільшенню та розвитку у дітей, на відміну від IQ, показники якого можна «наростити»

Фізичний розвиток дітей

Фізичний розвиток поєднує розвиток великої та дрібної моторики, сенсорний розвиток дитини та задоволення фізичних потреб. Найкращий і найбільш природний спосіб оволодіння дітьми фізичними навичками – рухливі ігри всіх видів, оскільки гра – це середовище, за допомогою якого діти навчаються найкраще. Також чудові результати показує комплексна сенсорно-інтегративна терапія. Ерготерапевти планують та комбінують ретельно організовані та розслаблюючі техніки для стимуляції тактильних, вестибулярних та пропріоцептивних відчуттів у дітей з РАС, СДУГ, з порушенням здатності до навчання, з порушеннями розвитку різної етіології та іншими особливими потребами. Ерготерапевти використовують такі методи тренування рухових навичок, як адаптивна фізична підготовка, тренування рухів і гімнастика. Найважливішим аспектом сенсорно-інтегративного підходу є мотивація дитини на вибір діяльності. При правильно підібраному методі всі діти починають краще обробляти сенсорну інформацію та показувати покращення рухових показників.

І що робити?

Щоб життя моєї найпрекраснішої дитини було кращим за моє? Універсального рецепту немає. Є план індивідуальний і приблизний – але іншого немає у світі. Загальні поради для будь-яких батьків:

• Видихніть (і дайте видихнути дитині) і розслабтеся. Чи не порівнюєте. Підтримуйте по ситуації – кому потрібні обійми, а комусь особливо з підвищеною чутливістю, побути на самоті, перезавантажитися.
• Вашу дитину порівнюємо лише зі своїми показниками з її минулого (У Петі з математики в тому році було 7,4, а цього року вже 8,4! Успіх) І не важливо, що у Каті/Міші 10/11. Не потрібно порівнянь із «сином маминої подруги», це нікому не принесло успіху, навіть цьому злощасному «синові маминої подруги».
• Порівнюючи вашу дитину з її минулими показниками, хвалите. Ось взагалі як життєвий принцип. Так, навіть якщо порівняно з попереднім семестром він гірше вирішив завдання, натомість оформив креативно, чи просів з фізики, натомість піднявся з гуманітарних наук. Загальне кредо: “Ось тут ти розумничка, а ось тут … потрібно безпосередньо постаратится”. І розписати кроками, як саме.
• Якщо не справляєтеся, видихнулися, вигоріли, не тягнете, немає ресурсу – «спочатку маску на себе, потім на дитину» – до фахівця (психотерапевт, психолог, психіатр) – ресурс батька дуже важливий для розвитку дитини.

А комплексний підхід до розвитку допомагає малюкам повністю розкрити свій потенціал у міру дорослішання, допомагає дитині одночасно розвиватись фізично, емоційно, соціально, інтелектуально, формує моральні цінності та адаптуватися до світу. Люди – складні істоти, що розвиваються нелінійно. Це відбувається з різною швидкістю, по-різному та унікально для кожного.